Про духовний стан бійця на фронті | ЄСПУ

Про духовний стан бійця на фронті

 

Хочемо поговорити про духовний стан бійця на фронті. У час, коли шукаєш, кому відкрити свою зранену душу, кому виплакати все, що стерпів і пережив, якось наче інстинктивно згадуєш про священика. Хіба не так?І справді, пощастило тому, хто має того, хто слухатиме, не осудить і проведе усіма шляхами долі, вказуючи на світло твого життя. Військовий пастир солдатських душ. Разом із військовими він у їх біді, у щасті він також із ними. Він молитвою заспокоює, надихає когось на нове життя. Допомагає виживати на фронті. Як тут не сказати йому – велике тобі спасибі, побратим. Яка твоя місія на фронті, друже? Місія священика у тім, щоб бути обличчям чогось доброго у цьому світі, бути руками Божими у ньому, щоби бійці, бачачи тебе, хотіли ставати добрішими, кращими, і найголовніше, щоб вони хотіли бути з Богом. Бо він береже їхні душі, як бронежилет їхні життя. Священик, капелан – наші бойові товариші. Їхній девіз: “Бути поруч”. Бути поруч усіх нас: віруючих і невіруючих, православних, католиків, мусульман, і тих, які взагалі не знають, у що вони вірять, просто бути поруч. А бійці, коли відчують потребу, самі звернуться до них по допомогу. І ніколи не отримають відмову у їхній допомозі. Звісно, бійцю мало бога. У них є ще рідня і вся Україна. Люди, які їм допомагають, передають багато речей, коштів, які за них переживають. Ми любимо вас. І ми не любимо нинішню владу, ми кажемо, ми воюємо не заради неї, хоч без неї не обійтись..Бійці бачать, що вона не те робить, не те говорить і розуміють, що країна без влади, без структури, скелету не є країною. Але цю владу, яка є зараз, ми не любимо. Ми знаємо і те, що наші вороги, росіяни, хотіли доказати і нам, і всьому світові, що українці, можуть існувати, але вони не можуть мати своєї влади. Що ми не здатні її обирати, бо кожна влада, яку обираємо, є неприйнятна і ми не задоволені. Тож відбувається революція за революцією і, таким чином, країна пропадає. Та чи пропадає? А ви ще своїм Путіним не наїлись? А ми будемо міняти владу до тих пір, поки вона не стане європейською. Саме така влада нам потрібна. І ми таку створимо. Це наша ціль. А яка ціль у бога на війні? Яка ціль священика на фронті? Їхня головна ціль – допомогти врятувати життя бійців. Якщо, наприклад, серед 3,5 тисяч бронежилетів один врятував життя людини, це ти бачиш це своїми очима. А скільки життів рятує священик? І коли у когось назбирались гріхи, прийшов час промовити цю маленьку молитву – “Боже, прости мені, я зробив іспит совісті, я більше таким не буду. Тому що у цій країні за те, щоб я був інший, люди віддали і віддають своє життя”.