Влада на місцях не виконує зобов’язання перед учасниками АТО | ЄСПУ

Влада на місцях не виконує зобов’язання перед учасниками АТО

Ми від влади постійно чуємо – робимо і робитимемо все можливе для допомоги учасникам АТО. А насправді влада тільки говорить, ВР приймає закони, які не діють.

ВР України внесла низку поправок до законів, які мали б допомагати постраждалим та сім’ям загиблим у зоні проведення антитерористичної операції. Ця допомога життєво необхідна. Втім, через недосконалість системи державного управління, на практиці люди не можуть отримати законно надані їм соціальні пільги.

Ми кажемо, бо бачимо – чиновники не вживають жодних заходів, які би змінили реальний катастрофічний стан у країні. Вони не можуть надати людям законної допомоги, яка передбачена законодавством України та зазначена на сторінках міністерських сайтів. І постраждалі, які повернулися з зони АТО, змушені блукати кабінетними лабіринтами у пошуках справедливості. Ходять і в кінцевому результаті нічого не отримують.

У людей горе. У них загинули близькі на фронті, чи розбомбило житло. Люди психологічно зламані і бачачи таку бездушність влади впадають у відчай, чуючи, як усі їхні негаразди чиновники та політики списують на проведення антитерористичної операції, через яку не можна впроваджувати реформи. Загальна балаканина і тільки. Виживайте як можете.

А коли люди чиновникам нагадують, що ці пільги регламентує закон «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який з внесенням змін нещодавно підписав Президент і вони повинні виконувати закони, у відповідь лунає стандартна відповідь – грошей немає.

100 мільйонів на заставу для суду, для чиновника є, для матері загиблого бійця  нема. Ще один момент: виплата сім’ям загиблих з першої хвилі мобілізації становила 609 тисяч гривень, а сьогодні – всього лише 200 тисяч похоронних. І тих не віддають. Ось така арифметика.

Куди не подивишся, все що пов’язано з АТО – влада зумисно не виконує ті зобов’язання, які ж сама затвердила у вигляді законів.

Потрібно не допускати цієї тенденції, треба піднімати патріотів, боротись, якщо мовчати, можна бути впевненим, що вже за рік про учасників АТО, про матерів загиблих героїв ця влада забуде. А рідні – залишаться жити зі своєю бідою сам на сам. Дай бог, щоб прийшли зміни у цій владі. Все у наших руках, треба пам’ятати – один у полі не воїн. Разом ми сила.