Прийшов час вияснити, звідки йде саботаж на державному рівні | ЄСПУ

Прийшов час вияснити, звідки йде саботаж на державному рівні

Війна на сході свідчить – реальні перспективи вирішення бойових завдань, виживання особового складу Збройних Сил України на полі бою без сучасної техніки та озброєння практично дорівнюють нулю. Нам потрібні танки, що мають надійний захист і які спроможні бачити ворога уночі. Нам потрібні важкі бойові машини піхоти. Нам потрібні бойові колісні машини (БКМ), з огляду на некомплект справної техніки у військових частинах. Ситуація у війську – коли йдеться про нові та модернізовані танки, важкі БМП та нові БКМ, – на краще за 3 роки війни не змінилася. Віз і нині там… В Генерального штабі ЗС України знають про потреби армії у цій техніці. Там кажуть, що є проблеми, які виникли з виконанням робіт зі створення нових зразків військової техніки для потреб Збройних сил України. Йде четвертий рік війни, а у них проблеми не з виготовленням воєнної техніки для фронту, а проблеми з виготовленням тільки зразків такої техніки. Є тільки проекти, і як зазначають генерали, вони вкрай актуальні для задоволення потреб танкових та механізованих підрозділів, тому, йде активне планування серійного виробництва. Зразки, проекти, планування. Бійці на фронті не можуть зрозуміти, що коїться в кабінетах начальників при Міністерстві оборони України. Чим вони там займаються. Проектами? Україна увесь цей час просить військову допомогу у Америки і в той же час у воюючій країні через споконвічну українську корупцію гальмується виробництво воєнної техніки, яка вкрай необхідна на фронті. Це – дикість! Армія отримує не те, що потребує. Можливо, Генеральній прокуратурі України та Службі безпеки України прийшов час заглянути у ті кабінети та вияснити, звідки йде саботаж на державному рівні. З урахуванням того, що ЗСУ потребують техніки, можливо, слід вже “наступати на горло” корупціонерам і робити все, щоб наші військові підрозділи отримали у найкоротші терміни максимальну кількість боєздатної техніки.

Наведемо тільки один приклад саботажу. Незважаючи на діючий Договір про оренду всього майнового комплексу заводу «АТЕК» і закриттям питань по «Атек» по боргах на суму 60 млн. грн, у результаті чого до «Атеку» перейшов контрольний пакет акцій, підприємство захоплено колишніми власниками. Один із них – обвинувачений у шахрайстві з акціями «Атек». Зараз ця справа розглядається у Шевченківському суді Києва. Крім того, СБУ веде кримінальне провадження по диверсії відносно захоплення підприємства та знищення майна і цехів. ГПУ веде кілька кримінальних проваджень по розграбуванню майна заводу. Зробивши значний ривок за попередні два роки, зараз підприємство не працює, колектив чекає від правоохоронних органів належної реакції щодо звільнення виробничих площ. Ця ситуація є ілюстрацією кричущої бездіяльності і корупції у правоохоронних та судових органах влади. І цим корупціонерам, які покривають одне із наймасштабніших розграбувань колись одного із найбільших промислових гігантів, абсолютно байдуже до війни, до потреб армії. Дивовижна ця нинішня влада, яку ми обрали.