Новий Уряд отримав у спадок від попередників, серед іншого, захмарний дефіцит бюджету Пенсійного фонду в розмірі 145 млрд. гривень. На сьогодні, очевидно, не існує простих шляхів як подолати цю проблему. На урядовців відбувається шалений тиск кредиторів від МВФ, які припинили надання допомоги Україні зокрема і через цю проблему. Відповідно, в урядовців, які відповідальні за цей напрямок, з’являється спокуса піти найпростішим шляхом – механічним збільшенням бази оподаткування через збільшення пенсійного віку чи розміру мінімального соціального внеску. Також пролунали дивні пропозиції ліквідувати пільги для одноосібних селянських господарств, домогосподарок, гувернанток.
ЄСПУ з сумом змушений констатувати, що пошук додаткових джерел фінансування Пенсійного фонду відбувається знову серед якщо не найбідніших, то точно – не серед найзаможніших верств платників податків. Також існує небезпека, що пенсійна реформа від нового Уряду знову перетвориться на авральне вирішення поточних фінансових проблем.
Експерти ЄСПУ висувають свої пропозиції з вирішення цієї надскладної проблеми. Зокрема, ми хочемо зауважити, що не можна скасовувати прогресивні реформи з огляду на поточну проблематику з наповненням Пенсійного фонду. Для того, щоб вирішити проблему дефіциту в умовах війни, ми пропонуємо:
- Запровадити державну програму солідарності великого бізнесу, яка полягатиме в тимчасовому (на 5 років) додатковому оподаткуванні вітчизняних ФПГ, а також жорсткіших заходах щодо спроб так званої «оптимізації» сплати податків великим бізнесом.
Нам всім відомі прізвища найбагатших людей країни. Вони ж є по суті й найбільшими «оптимізаторами» сплати податків. Реальна деолігархізація економіки одночасно з тимчасовим підвищенням ставок податків на прибуток та дивіденди для власників ФПГ – очевидний шлях наповнення дефіциту бюджету Пенсійного фонду.
Ми вважаємо, що якщо великий бізнес не виявить бажання врятувати країну від соціальних бунтів, у цього бізнесу фактично не буде майбутнього. Тому репресивні методи щодо олігархів є цілком виправдані.
Також це, на нашу думку, матиме позитивний стимулюючий ефект для всього бізнесу в цілому, для тих, хто поки що змушений виживати, отримуючи зарплату «в конверті» – приклад сумлінної сплати податків мають надати найбагатші. Тоді, з часом, почнуть сплачувати всі.
- До кінця поточного року запровадити реальну реформу адміністрування малого та середнього бізнесу, яка серед іншого означатиме можливість онлайн реєстрації та закриття бізнесу, надання звітності для суб’єктів підприємницької діяльності. В кожному місті має бути створений Єдиний центр підтримки бізнесу, який виконуватиме як фіскальні, так і консультативні, маркетингові функції. Порочна практика, коли до підприємців ставляться як до злодіїв-неплатників, має назавжди лишитися в минулому.
Час показав неефективність репресивних засобів стимулювання сплати податків, і якщо новий міністр бажає, щоб 10 млн. працездатних українців вийшли з тіні та почали сплачувати податки – для цього мають бути створені відповідні умови.
- До кінця поточного року має бути затверджена остаточна версія реформи податкового законодавства та на конституційному рівні оголошений мораторій на зміни податкового законодавства протягом наступних 10 років.
Одночасно з вирішенням поточних проблем, необхідно здійснювати реальну пенсійну реформу. Ця реформа має початися з великої суспільної дискусії, якій передуватиме роз’яснювальна робота щодо пропозицій Уряду в цій сфері.
Якщо ми обираємо накопичувальну систему замість солідарної – кожен українець має знати, що він отримає по виході на пенсію і яким шляхом він цього має досягнути. І без довіри до держави, державних чи приватних пенсійних фондів ця реформа неможлива в принципі. Довіра ж досягається в першу чергу за рахунок стабільності та незмінності курсу, чітких правил та гарантій. Які не можна змінювати навіть за найскрутніших обставин.
