Професор Райнерт на початку своєї книги «Як багаті країни розбагатіли … і чому бідні країни залишаються бідними», що за версією Всесвітнього економічного форуму входить до ТОП-100 книжок, які найбільше вплинули на економіку світу за останні 100 років зазначив, що людство платить величезну плату за свою бідність.
А яку ціну платимо за бідність ми, українці?
Відомо, що підвищення якості життя впливає на його тривалість. 10-12 РОКІВ ЖИТТЯ. Настільки менше ми в середньому живемо ніж мешканці Німеччини, Франції, Норвегії, Швеції, Ізраїлю, Японії та ще багатьох розвинутих країн.
Задамо собі питання. Скільки населення ми втратили за 25 років через низьку народжуваність, високу смертність та масштабну еміграцію? 10 МЛН СПІВГРОМАДЯН. Це, насправді, втрата найдорожчого капіталу країни.
Тимчасова анексія Криму та втрата контролю над третиною Донбасу теж стали наслідком слабкої економіки. Хіба ні? Якби мали потужну економіку та армію, Росія не наважилась би на агресію. ЯК НАСЛІДОК, ВТРАТА КОНТРОЛЮ НАД 7% ТЕРИТОРІЇ.
Все це плата за бідність та хибне державне управління. Саме тому країні потрібна радикальна соціально-економічна трансформація, а не поверхневі косметичні реформи, якими займається нинішня влада. Саме тому головне завдання сьогодні, одночасно з зміцненням оборони країни, потрібен і швидкий економічний ріст. У нас все є для цього. Нам економічного дива не можна чекати і не потрібно. Ні від Європи чи США. Ми, патріоти своєї країни не можемо далі дивитись, як згасає наша Батьківщина. Потрібно діяти. Будити всіх небайдужих до боротьби за майбутнє своїх дітей. Хто крім нас це зробить?
