Наші добровольці заслуговують на місцеві пільги і права на рівні інших учасників АТО. Вживаючи термін “добровольці”, ми маємо на увазі тих бійців, які все ще не увійшли до ЗСУ та МВС. На даний час, бійці юридично не можуть отримати статус учасника бойових дій, оскільки така можливість відсутня у постанові КМУ # 413, яка регламентує порядок отримання статусу УБД. А це означає, що вони не можуть користуватися жодними пільгами, які передбачені статусом учасника бойових дій на всеукраїнському рівні. І це на четвертому році війни. Ганебна ситуація, що й казати. Те ж саме стосується і і місцевих програм підтримки учасників АТО у більшості областей України, які теж не передбачають пільг для добровольців.
Однак, у Львові та Луцьку добровольцям надали місцеві пільги. А що, добровольці решти областей гірші за добровольців Львівщини чи Волині? Всі вони в рівній мірі заслужили на соціальний захист від держави і повагу від суспільства, захищаючи Україну від російської агресії, і за принципом справедливості мають отримувати той самий обсяг пільг і прав, якими користуються інші учасники АТО на місцевому рівні.
Є законопроект, який передбачає можливість надання на загальнодержавному рівні статусу УБД добровольцям “Правого сектору” , ОУН, іншим бійцям. Але невідомо, коли він буде прийнятий депутатами і чи відбудеться це взагалі. А місцеві ради не мають повноважень надавати статус УБД, вони можуть надати добровольцям тільки місцеві пільги. Можуть надати, чекають тільки наказу зверху. Обласні, міські, сільські комплексні програми підтримки учасників АТО є. Для того, щоб добровольці в різних регіонах отримали можливість користуватися місцевими пільгами, юридично потрібно внести зміни до місцевих комплексних програм підтримки учасників АТО. І все. Пільги будуть. Чого влада чекає? Чому не вносить ці зміни?
