Стрільці «руского міра» | ЄСПУ

Стрільці «руского міра»

В умовах позиційної війни робота снайперів набуває особливого значення

В умовах жорсткої позиційної війни (саме така різновидність бойових дій нині переважає на Донбасі) організація, підготовка та застосування належним чином навчених снайперів і просто влучних стрільців набуває особливого значення. І зовсім не випадково, що використання снайперського вогню в таких умовах є однією з основних форм бойової активності ворогуючих сторін. Адже ситуація статичної лінії фронту, облаштованих та добре захищених постійних позицій підрозділів, які обороняються, сприяє тому, що ведення снайперського вогню стає чи не єдиним способом завдати ворогу втрат, вивести його з психологічної рівноваги, суттєво ускладнити йому повсякденну діяльність безпосередньо на передових позиціях та в найближчому тактичному тилу

Недаремно у зведених відомостях прес-центру штабу антитерористичної операції ведення окупаційними формуваннями снайперського вогню по позиціях українських військ фіксується майже щодня. Зрозуміло, що й самі Збройні Сили України в таких випадках, як то кажуть, не залишаються в боргу. Тому так звані снайперські дуелі та бої за участю відразу кількох снайперів або навіть груп снайперів з обох боків на лінії фронту — не рідкість. Вони стали майже обов’язковими учасниками всіх обстрілів, загострень на «першій лінії» зіткнення із ворогом…

Безумовно, нашим читачам було б доречно дізнатися про методи підготовки та «обличчя» ворожих снайперів, які щодня полюють за нашими бійцями на передовій. Адже це може допомогти зробити такого роду «полювання» фатальною крапкою для самих «мисливців».

Перше, що зразу впадає в очі при застосуванні агресором снайперів безпосередньо на передовій, — це різнобій у рівні підготовки цих нібито влучних захисників «руского міра». У лавах окупаційно-колаборантських формувань як снайпери «працюють» і новачки на кшталт 18-річної дівчинки-садистки з Горлівки, якій промили мозок тотальною російською пропагандою та навчили більш-менш правильно поводитись із СГД (снайперська гвинтівка Драгунова), і професійні найманці, «вовки», які постріляли на не одній війні і мають значний досвід снайперської роботи. Частенько на Донбасі фіксують присутність та дії й російських снайперів із різних підрозділів спецпризначення, «заблукалих» на окупованій частині Донбасу задля «надання допомоги російськомовним громадянам України в їхній боротьбі з київською «хунтою».

Хоча варто зазначити, що згідно з оприлюдненими даними ГУР МО України, окупанти протягом 2016–2017 років спромоглися таки налагодити за допомогою своїх «російських друзів» підготовку снайперів у частинах та підрозділах «1-го та 2-го АК». Зокрема із використанням методик і способів, прийнятих передусім у російському війську й спеціальних службах, та зброї і спорядження (також і новітніх зразків) як російського, так і іноземного походження.

Повний курс підготовки снайперів для потреб так званої народної міліції республік, а по суті — окупаційних формувань агресора на Донбасі, має, на думку російських «інструкторів», тривати зо три місяці, але це — в кращому разі. Проте зазвичай їхня підготовка ведеться не більше одного місяця.

Своїх снайперів окупанти готують із числа тих бійців, які мають певний бойовий досвід і за умови, що цей «курсант» вже вміє поводитися зі стрілецькою (снайперською) зброєю та може виконувати практичну стрільбу з неї. Навчальний курс у такому разі зводиться до мінімуму як стосовно часу, так і теоретичної частини. При цьому як інструктори можуть виступати не тільки російські найманці, а й просто більш досвідчені бойовики окупаційних формувань. Основний метод підготовки — практичне виконання стрільб по цілях, у різних умовах і на різних дистанціях.

Цікаво, що при цьому такі необхідні для «ватного» снайпера навички, як тактика дій малими групами, маскування на місцевості, вибір та облаштування позиції, коректування ведення вогню, ведення прихованого спостереження за противником, зазвичай обмежуються мінімальним рівнем. Основний обсяг та зміст усіх цих прийомів снайпери окупаційних формувань освоюють уже безпосередньо на передовій під час бойових дій проти українських військ. Причому зазвичай недовго і з фатальним для себе результатом…

Загалом, за різними оцінками вітчизняних та закордонних спостерігачів, загальна чисельність підготовлених (тобто здатних на відповідному професійному рівні виконувати завдання, притаманні саме снайперам, а не просто озброєним снайперськими гвинтівками) стрільців у складі частин та підрозділів «1-го АК» на сьогодні може досягати 200–220 (за іншими даними, 380–400) активно діючих бойовиків у складі різних «підрозділів» (а ще принаймні 60–80 — в процесі підготовки чи «вдосконалення навичок»). Ще більше сотні таких же підготовлених убивць заради «руского міра» цілком імовірно діють у складі «2-го АК».

Але у зв’язку з цим слід завжди пам’ятати, що кількість не просто влучних стрільців, а високопрофесійних снайперів у складі російсько-окупаційних військ на Донбасі не є постійною, вона може відчутно змінюватися. Це обумовлюється кількома факторами.

Антиснайперське «заспокійливе» для ворога вже надходить на фронт…

Минулого тижня Президент України Петро Порошенко повідомив про початок надходження на озброєння частин і підрозділів ЗС України, які виконують бойові завдання в районі проведення антитерористичної операції, нових антиснайперських комплексів.

— Ми не будемо економити на українській армії, на українських Збройних Силах, — сказав він.

У зв’язку з цим Президент у своєму виступі особливо наголосив на важливості й безумовній необхідності зберегти життя українських захисників на передовій. За його словами, ворог усіляко намагається цьому завадити. Петро Порошенко згадав загибель бійця 24-ї механізованої бригади, львів’янина Михайла Шозди, життя якого 17 квітня нинішнього року обірвала куля ворожого снайпера, повідомлено на сайті глави держави.

— Саме тому для нас так важливо розвивати співробітництво з нашими партнерами, всебічно укріплювати нашу армію, давати їй нове оснащення. Сьогодні у війська вже пішли перші антиснайперські комплекси, які є дуже сучасними, дуже далекобійними. Як тільки ворог дізнався, що в тих районах — біля Авдіївки, Широкиного — розміщуються ці комплекси, одразу ж інтенсивність його снайперського вогню було значно зменшено…

Першим є присутність замаскованих під «ополченців» у зоні конфлікту російських кадрових військовиків та представників російських спеціальних служб, серед яких зазвичай є й професійно підготовлені снайпери. Як правило, термін їхнього перебування на українській окупованій території обмежений і пов’язаний із виконанням якогось конкретного, чітко визначеного завдання. Особливо це притаманне частинам і підрозділам спеціального призначення ГРУ ГШ ЗС РФ, які направляють на Донбас на ротаційній основі групи своїх «фахівців». Якщо пригадати випадки потрапляння в полон або ліквідації цих «туристів» українськими військовиками (наприклад, відома історія із військовиками зі складу 3-ї бригади спецпризначення ГРУ ГШ ЗС РФ капітаном Єрофєєвим та сержантом Александровим, захопленими в районі Щастя. Або ліквідація в районі Жолобка російського інструктора-снайпера капітана Щерби та захоплення в полон його напарника сержанта Агєєва (обидва прибули на Донбас зі складу 22-ї бригади спецпризначення ГРУ ГШ ЗС РФ), то стане зрозуміло, що саме такого роду «фахівці» й започатковували «снайперський рух» в середовищі бойовиків.

Другий фактор — це різного роду найманці (або ті, хто прибуває на Донбас як «доброволець», щоб «постріляти в «укропів» чи з «ідеологічних міркувань», або як «заробітчанин», «убивця за гроші» (зазвичай це представники російських приватних військових компаній). Вони — найбільш нестабільний «прошарок», адже кількість та якість цих «стрільців» визначають різні фактори — від розміру «винагороди за ризик і участь у бойових діях» до «ступеня переконаності у правоті власної справи». Вже чимало цих «добровольців» зі снайперськими гвинтівками наші воїни відправили до праотців. Наприклад, принаймні чотири із 24 загиблих у районі Дебальцевого в боях 2015 року «вагнерівців» були якраз снайперами, ветеранами численних локальних війн, в яких вони брали участь у найрізноманітніших якостях.

Третім, основним, «снайперським контингентом» у лавах окупантів є місцеві колаборанти, готові стати фаховими вбивцями співгромадян чи то заради принад примарного «руского міра», чи то просто за гроші…

Костянтин МАШОВЕЦЬ, «Народна армія»