Сьогодні Україна залишається чи не єдиною країною-партнером, яка бере участь практично в усіх операціях НАТО й надає власні підрозділи для участі в Силах реагування Альянсу. І, звісно, така співпраця з країнами — членами НАТО дуже позитивно позначається на рівні бойової підготовки Збройних Сил України, адже в такому разі їм доводиться постійно «тримати марку». Зокрема й завдяки тому, що в українському війську збільшується кількість іноземних військових інструкторів і розширюються програми підготовки за стандартами НАТО
Тільки минулого року за стандартами Альянсу було підготовлено 10 батальйонів, 25 рот і 1400 національних інструкторів. Окрім того, значно розширився спектр курсової підготовки за участю іноземних інструкторів («Об’єднана багатонаціональна група з підготовки — Україна», тренувальні місії «Орбітал» та «Юніфаєр»). Уже нинішнього року заплановано залучити до курсової підготовки за участю іноземців офіцерів оперативних командувань.
Сьогодні для підготовки Збройних Сил України застосовують 765 стандартів або, іншими словами, нормативних документів НАТО. Більшість із них використовують мовою оригіналу — англійською й переважно в тих частинах, які беруть участь у заходах міжнародного співробітництва та спільних з Альянсом заходах і структурах, зокрема в Силах реагування НАТО.
Крім того, нині для підготовки військ застосовують понад 1000 національних стандартів індивідуальної й колективної підготовки (ланки — відділення, взвод, рота, батальйон, бригада (полк)). 2017 року за національними стандартами й методиками, розробленими відповідно до стандартів НАТО, здійснено підготовку в повному складі двох окремих механізованих бригад Сухопутних військ ЗС України й розпочато підготовку військових частин і підрозділів інших видів (родів) ЗС України.
Також у підготовку військ запроваджують й інноваційні технології. Зокрема створено нову симулятивну систему підготовки штабів із використанням системи імітаційного моделювання та віртуального бойового середовища. А під час українсько-американського командно-штабного навчання із залученням військ «Репід Трайдент-2017» було відкрито й успішно апробовано новий Центр імітаційного моделювання бойових дій на базі Міжнародного центру миротворчості й безпеки. Спроможності цього центру дають змогу здійснювати підготовку штабів рівня батальйон — бригада.
Неймовірні танкісти й десантники на Combined Resolve X
Свою професійність українські військовослужбовці довели також під час багатонаціональних військових навчань Combined Resolve X, які нещодавно пройшли на військовому полігоні багатонаціонального міжвидового центру з підтримки боєготовності 7-ї армії США (Хохенфельс, ФРН).
Український зведений підрозділ, у який входили рота десантників із десантно-штурмової бригади й танковий взвод від механізованої бригади, під час активної фази навчань здійснював багатокілометрові марші, атакував сили противника з ходу, організовував засідки для ворожих конвоїв, вів танкові бої, обороняв стратегічні висоти й населені пункти, а також здійснив рейд у тил противника.
Керівництво навчань дало високу оцінку військовослужбовцям ЗС України, а сили OPFOR (штатні військові підрозділи, що «грають» за противника на навчаннях — Ред.) були раді, що наші хлопці грають саме на їхньому боці.
— Нас дуже вразили обидва українські підрозділи — танковий взвод і рота десантників. Вони були неймовірні. Ми побачили іншу тактику й підходи, відмінні від тих, за якими воює армія США. Ми побачили чимало позитивного в їхніх діях. Це була чудова робота. Я думаю, що вони не знають, як сказати «ні», або як не виконати завдання. Хоч би яку місію ми їм давали, вони її виконували. Чудові партнери на цих навчаннях, — розповів командир батальйону OPFOR підполковник Міхаель Кондон.
Останнього дня активної фази наші танкісти відіграли сценарій утримування висоти спільно з механізованою ротою Blackfoot ЗС США. Протистояв силам OPFOR зведений батальйон американців і поляків на танках Abrams, бронемашинах Rosomak та Bradley.
— Перший бій був о шостій ранку. Ми із засідки підбили чотири Rosomak і три Bradley й відступили. Далі розпочався бій з основними силами, у якому ми підбили до 10 Abrams, і… я не знаю, скільки Rosomak і Bradley, — розповів командир зведеного танкового підрозділу капітан Роман Багаєв.
Відзначив професійні й злагоджені дії наших танкістів і начальник штабу батальйону OPFOR майор Едвард Кларк:
— Наприкінці навчань українські танкісти вразили всіх своєю здатністю швидко вийти з укриття, зробити кілька влучних пострілів і знову відійти назад.
Головна мета Combained Resolve — це розвиток співпраці та сумісності між членами Альянсу й партнерами. Військовослужбовці різних країн мають змогу не просто обмінятися досвідом під час спільних тренувань, а й розвинути справжнє армійське братерство.
Нині наші танкісти вже переїхали на полігон неподалік від міста Графенвір, де на початку червня відбудуться танкові змагання «Сильна Європа-2018».
Якість навчань підвищує система MILES
Важливо, що дедалі частіше під час навчань застосовують систему лазерної імітації стрільби та ураження цілей MILES. Вона дає змогу імітувати пряме збройне зіткнення підрозділів, зокрема й на бойовій техніці.
Система являє собою комплект лазерних випромінювачів і приймачів, які встановлюють на формі й екіпіровці солдатів, а також на бойовій техніці. У комплект входить і GPS — визначник координат, і автономний блок живлення. Усі приймачі з’єднуються з блоком пам’яті, який зберігає дані про дії тих, що навчаються, кількість влучень і промахів, кількість власних пострілів тощо. Після закінчення навчань кожен комплект системи MILES підключають до комп’ютера, на який зчитується вся збережена інформація, а спеціальне програмне забезпечення дає змогу скласти повну картину «бою».
Лазерний випромінювач установлюють на ствол зброї кожного учасника тренування й кожної одиниці техніки, задіяної на занятті. До того ж у випромінювачі вводяться дані про характеристики того зразка зброї (техніки), на якому їх установлено. Зброю заряджають холостими боєприпасами, — так імітують реальність кожного пострілу. Під час пострілу випромінювач виробляє коротке кодоване лазерне посилання, що несе в собі інформацію про тип зброї, з якої здійснено постріл, і координати місця розташування стрільця. Оскільки відбувається незначне розсіювання лазерного променя навіть на великих відстанях, точність влучення в ціль залежить від якості прицілювання військовослужбовця.
Під час влучення лазерного променя в приймач відбувається ідентифікація стрільця, який зробив постріл. Із GPS — визначника координат зчитується інформація про поточний стан солдата й порівнюється з координатами стрільця. Таким чином визначають відстань пострілу. За силою засвічення променем лазера приймача оцінюють точність влучення так: пряме влучення означає «вбитий», дотичне — «поранений». Якщо під час тренування використовують різні види зброї, то в разі влучення враховують також дію ураження кожного з них, адже влучення «кулі» з автомата або, наприклад, великокаліберного кулемета КПВТ — це не одне і те саме.
Важливою особливістю системи є також можливість детального розбору дій кожного з учасників навчань після їхнього завершення, що забезпечує можливість виправлення помилок у наступних «боях».
Досвід використання системи MILES переконує, що така імітація реального бою дає змогу істотно підвищити ефективність індивідуальної бойової підготовки військовослужбовців, а отже, загальний рівень ефективності підрозділу.
Роман ВУС, «Народна армія»
