Як готують військових розвідників | ЄСПУ

Як готують військових розвідників

Так сталося, що наша армія була змушена за лічені роки, а то й місяці долати шлях, на який військовим формуванням в інших країнах потрібно було десятиліття. Здобутки досягнуто дорогою ціною — загибеллю патріотів під час захисту України від російської агресії. Одна з таких відроджених структур — військова розвідка. Розвідники не люблять розповідати про себе. Їхня служба, власне, як і методи роботи, — таємниця за сімома печатками. Проте час від часу вони дають змогу трохи зазирнути за межу таємності своєї підготовки. Наша сьогоднішня розповідь про Навчальний центр розвідки, розташований на Заході нашої країни

«Дитя війни»

Цей центр можна вважати дитям війни, адже виник він усього близько року тому. Відразу після формування тут почалася копітка робота з відбору для підготовки фахових розвідників. За статистикою, до лав розвідників потрапляє лише незначний відсоток кандидатів. Їхній пошук і підготовка чимось нагадує роботу в золотодобувній копальні, де з тонни породи зрештою залишається ота коштовна піщинка. Так і тут приблизно половину охочих залишають, так би мовити, у резерві ще під час співбесіди. Ще третина не витримує складності й насиченого графіка підготовки. Іще певний відсоток відсіюється під час складання випускних іспитів.

— Коли ми проводимо будь-які показові заняття, то ніколи не вживаємо фразу «перед вами найкращі представники», — каже заступник командира частини з морально-психологічного забезпечення Олег К. — Бо сам факт перебування в розвідці вже означає, що це найкращий представник військової еліти.

І, попри створений кінематографом імідж, військовий розвідник — це не обов’язково гора м’язів, не богатир, який на льоту хапає руками кулі ворожих снайперів. Зазвичай у цивільному житті він нічим не відрізняється від пересічного українця. Адже головне вміння розвідника — бути невидимим навіть на снігу, який щойно припинив падати. А його головна зброя — уміння швидко сприймати інформацію, уміти помічати найменші дрібниці та робити якісний аналіз і висновок. Ґрунтуючись на цьому, тут побудували всю навчальну програму.

— Якщо порівнювати з іншими військовими спеціальностями, то розвідники проводять у приміщенні найменшу кількість часу, — продовжив Олег К. — Їхня навчальна аудиторія — це поле, ліс, гори. І, повірте, найкраща погода для нас та, яка найгірша для всіх інших. Дощ, вітер, спека — наші союзники.

 

Навчальну базу створено відповідно до сучасних вимог

На розбудову цього навчального центру Міністерство оборони надало чималі гроші. І їх використовують для створення сучасної тренувальної бази, яка б давала змогу всебічно готувати фахових розвідників.

— У нас на сьогодні вже існує кілька потужних навчально-тренувальних місць, — розповів один з інструкторів центру. — Їх побудовано в тісній співпраці з фахівцями, які пройшли гарт протидії російській агресії. Іншими словами, тут немає нічого того, що не відповідає вимогам сучасних бойових дій.

Однак школа розвідників не зупиняться на досягнутому. Аналізуючи бойовий досвід своїх колег, випускників і маючи допомогу партнерів з армій країн — членів НАТО, тут постійно вдосконалюють навчальну базу. Кожен виток російської експансії проти нашої держави відразу фіксують, ретельно аналізують і роблять так, що проти нього шукають своєрідний антидот. Нещодавно тут завершилися навчання за програмою військових розвідників Великої Британії «Орбітал». Відповідно до цієї програми спеціальні знання здобули військовослужбовці сержантського складу. Нині триває співпраця з розвідниками Канади, які навчають наших військовослужбовців за програмою канадської навчально-тренувальної місії операції UNIFIER.

Головну увагу приділено вихованню в кожного воїна психологічної стійкості. Пріоритетними є виживання в складних умовах, уміння не лише замаскувати себе, а й організувати в тилу ворога спостережні пункти, робити швидкий аналіз даних із відкритих джерел, таких, як ЗМІ, розмови місцевих жителів тощо, уміння коригувати всі види артилерії й наводити на ціль авіацію. І ще чимало специфічних знань та умінь, які дають змогу розуміти можливості та наміри ворога.

— Нам байдуже, якого віку або з яким цивільним фахом до нас приходить воїн, — зазначив викладач вогневої підготовки  Олег. — Ми спроможні зробити з нього професіонала військової розвідки. Важливо добитись розуміння підступності й креативності нашого ворога, уміння добре готуватись до операцій, продумуючи кожну деталь.

За словами офіцера, однієї відваги на війні замало. Потрібно мати якісні знання та навички. Із самого початку агресії багатьох утрат удавалось уникати завдяки досвіду колишніх афганців та бійців спецпідрозділів, які прийшли за мобілізацією захищати Батьківщину. Проте війна дає розвиток багатьом сферам, зокрема й військовій розвідці. Тому наші бійці вже мають чимало власного досвіду, який вони передають іншим розвідникам.

— Цю війну виграє не сильніший, — продовжив Олег, — а мудріший і той, котрий буде обізнанішим. Власне, це наш головний меседж до кожного розвідника.

 

Екіпірування та зброю розвідники добирають відповідно до поставлених завдань

За останні два роки, так би мовити, арсенал військових розвідників значно змінився. Радянсько-російські стандарти відійшли в минуле. І це стосується буквально всіх аспектів розвідки.

— Останнім часом у нас значно збільшився асортимент технічних засобів, які виготовляє вітчизняна «оборонка», — наголосив начальник розвідувального управління командування Сухопутних військ ЗС України Андрій М. — Це стосується і екіпірування, і зброї, і навіть їжі розвідника. На озброєння надійшли й снайперські гвинтівки та автомати вітчизняного виробництва «Вулкан».

Окрім того, за словами офіцера, розвідники отримали унікальну сучасну радіолокаційну станцію розвідки вітчизняного виробництва, яка дає змогу здійснювати розвідку, обходячи всі перешкоди, які ставлять сучасні російські засоби РЕБ. Активно використовують у військах безпілотні розвідники, які також є повністю українською розробкою. Останні бойові дії свідчать про те, що російські електронні засоби протидії просто не фіксують українських «пташок». І це дає змогу постійно контролювати всі пересування ворога навіть у його глибокому тилу. Також відбуваються випробовування нового українського військового парашута, адже єдине в нашій країні підприємство з виготовлення парашутів залишилося в окупованому Росією Криму. Тому виробництво довелося налагоджувати буквально з нуля.

— Ми постійно проводимо апробацію нових зразків найрізноманітнішої розвідувальної техніки та пристроїв, — продовжив Андрій М. — Вивчаємо їхні можливості й функціональність у використанні в підрозділах розвідки. Це вимоги часу. І ми маємо на крок випереджати нашого противника.

Тарас ГРЕНЬ, «Народна армія»